Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зеленити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зеленити
Берлін: Українське слово, 1924

Зелени́ти, ню́, ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. I. 142.