Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зеленкуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зеленкуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Зеленкува́тий, а, е. 1) Зеленоватый. 2) Немного недозрѣвшій. Ячмінь був зеленкуватий, а він покосив. Новомоск. у.