Словарь української мови (1924)/зжидовіти
Зовнішній вигляд
◀ зжерти | Словарь української мови З зжидовіти |
зжиловатіти ▶ |
|
Зжидові́ти, ві́ю, єш, гл. Сдѣлаться алчнымъ. Всі зжидовіли б і за гроші рідних батьків попродали. К. (О. 1861. I. 317).