Словарь української мови (1924)/зжурити
Зовнішній вигляд
◀ зжувати | Словарь української мови З зжурити |
зжуритися ▶ |
|
Зжури́ти, рю́, риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
◀ зжувати | Словарь української мови Борис Грінченко З зжурити |
зжуритися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зжурити
Борис Грінченко
1924
Зжури́ти, рю́, риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.