Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зжурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зжурити
Берлін: Українське слово, 1924

Зжури́ти, рю́, риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.