Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зибком

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зибком
Берлін: Українське слово, 1924

Зи́бком, нар. — кипі́ти. Безъ всего, ни съ чѣмъ кипѣть (о водѣ для кушанья). Окріп зибком кипить. Борз. у.