Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зизати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зизати
Берлін: Українське слово, 1924

Зизати, заю, єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.