Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зик
Берлін: Українське слово, 1924

Зи́к, ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені… Гай обізвався; галас, зик. Шевч. 29. Зиком-криком босий дід гукає. К. МБ. II. 136.