Словарь української мови (1924)/зиркнути
Зовнішній вигляд
◀ зирк | Словарь української мови З зиркнути |
зирно ▶ |
|
Зиркну́ти, ну́, не́ш, гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. МВ. II. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у.