Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злакомитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злакомитися
Берлін: Українське слово, 1924

Зла́комитися, млюся, мишся, гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Чуб. V. 215. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка. НВолын. у.