Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злестити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злестити
Берлін: Українське слово, 1924

Злести́ти, щу́, сти́ш, гл. — кого́. Подольститься къ кому, обойти кого лестью. Ти хочеш мене злестити, а потому одурити. О. 1862. IV. 18.