Словарь української мови (1924)/зливати

by Борис Грінченко

◀ зливання

Словарь української мови Борис Грінченко З зливати

зливатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Злива́ти, ва́ю, єш, сов. в. зли́ти, зіллю́, зіллєш, гл. 1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. Чуб. III. 127. 2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. Єв. Мт. LXXVI. 12. 3) Поливать, полить, обливать, облить, заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Харьк. у. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. МВ. I. 35. Ріка зливає поберіжжє. К. Іов. 31.