Словарь української мови (1924)/злидарь

by Борис Грінченко

◀ злидарити

Словарь української мови Борис Грінченко З злидарь

злидарька ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Злида́рь, ря́, ж. Бѣднякъ. Бор. 35. Має своє поле, худобу таку, а по людях робить поденно, мов який злидарь. Г. Барв. 186. Злиденні злидарі. К. ПС. 13. Ум. Злида́рик. Ув. Злидарю́ка. Аф. 455.