Словарь української мови (1924)/злинути

by Борис Грінченко

◀ злинка

Словарь української мови Борис Грінченко З злинути

злиняти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зли́нути, ну, неш, гл. Слетѣть; взлетѣть. Злину з дуба. Гол. IV. 446. З дерева злинула голубка, сіла мені на плече. Левиц. Пов. 17. Побачив він Духа Божого, що спустився, як голуб, і злинув на него. Єв. Мт. III. 16. Злинув на дерево.