Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зловіщуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зловіщуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Зловіщува́тий, а, е. = Зловістний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог. К. Кр. 38.