Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злостувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злостувати
Берлін: Українське слово, 1924

Злостува́ти, ту́ю, єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Канев. у. Ще дужче злостує. НВолын. у.