Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злотарник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злотарник
Берлін: Українське слово, 1924

Злота́рник, ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника». Чуб. III. 404.