Словарь української мови (1924)/злотарник
Зовнішній вигляд
◀ злот | Словарь української мови З злотарник |
злотечко ▶ |
|
Злота́рник, ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: „ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника“. Чуб. III. 404.