Словарь української мови (1924)/злувати
| ◀ злочинство | Словарь української мови З злувати |
злузнути ▶ |
|
Злува́ти, злу́ю, єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш? Чуб. V. 553.
| ◀ злочинство | Словарь української мови Борис Грінченко З злувати |
злузнути ▶ |
|
Словарь української мови — З
злувати
Борис Грінченко
1924
Злува́ти, злу́ю, єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш? Чуб. V. 553.