Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злускати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злускати
Берлін: Українське слово, 1924

Злу́скати, каю, єш, гл. Слущить, сгрызть (о сѣмячкахъ, орѣхахъ).