Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зляпати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зляпати
Берлін: Українське слово, 1924

Зля́пати, паю, єш, гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат. Греб. 384.