Словарь української мови (1924)/зляпати
Зовнішній вигляд
◀ зляку | Словарь української мови З зляпати |
зляпатися ▶ |
|
Зля́пати, паю, єш, гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат. Греб. 384.