Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зліти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зліти
Берлін: Українське слово, 1924

Злі́ти, злі́ю, єш, гл. Дѣлаться болѣе злымъ. Сидить вона сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько де далі зліє. Шевч. 309.