Словарь української мови (1924)/змалку
| ◀ змаліти | Словарь української мови З змалку |
змалювання ▶ |
|
Зма́лку, нар. Съ малолѣтства. Як не дав Бог талану змалку, то й не буде до останку. Ном. № 1749. Був якийсь задумливий змалку. МВ. II. 8. Один ще змалку вдатний шпак у щиглика співать навчився. Гліб. 85. Ум. Зма́леньку, зма́лечку. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. МВ. II. 19. Оттак нам довелося йти ще змалечку колючу ниву. Шевч. 634.