Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/змалювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
змалювати
Берлін: Українське слово, 1924

Змалюва́ти, люю, єш, гл. Списать, написать, изобразить (красками, словомъ, мыслью). Та коли б була знала та з тобою не стояла, то б я собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змалювала. Чуб. V. 100. Поки Бога змалюєм, то чорта звоюєм. Ном. № 10427. Була чорнява, в рум'янцях, уста червоні… змалювати б таку та дивитись. МВ. II. 182. Ізмалювавши себе в своїй голові на поштарських, тільки погукував: „торкай!“ Св. Л. 170.