Словарь української мови (1924)/зметюхкати
| ◀ змести | Словарь української мови З зметюхкати |
змивання ▶ |
|
Зметю́хкати, каю, єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
| ◀ змести | Словарь української мови Борис Грінченко З зметюхкати |
змивання ▶ |
|
Словарь української мови — З
зметюхкати
Борис Грінченко
1924
Зметю́хкати, каю, єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.