Словарь української мови (1924)/змивати

by Борис Грінченко

◀ змивання

Словарь української мови Борис Грінченко З змивати

змиватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Змива́ти, ва́ю, єш, сов. в. зми́ти, зми́ю, єш, гл. 1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Шевч. 171. Як водою змито — нема й нема. Г. Барв. 78. 2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка. Чуб. V. 57.