Словарь української мови (1924)/змикитити
| ◀ змикатися | Словарь української мови З змикитити |
змикнути ▶ |
|
Змики́тити, ки́чу, тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.
| ◀ змикатися | Словарь української мови Борис Грінченко З змикитити |
змикнути ▶ |
|
Словарь української мови — З
змикитити
Борис Грінченко
1924
Змики́тити, ки́чу, тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.