Словарь української мови (1924)/змовлятися
| ◀ змовляти | Словарь української мови З змовлятися |
змовчати ▶ |
|
Змовля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. змо́витися, влюся, вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Кв. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Котл. Ен. V. 44. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. МВ. II. 103. Так змовлялися три товариші. Чуб. III. 411. 2) Сговариваться, сговориться (свадебн. обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались. Чуб. V. 201.