Словарь української мови (1924)/змокати

by Борис Грінченко

◀ зможність

Словарь української мови Борис Грінченко З змокати

змоклий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Змока́ти, ка́ю, єш, сов. в. змо́кти, кну, неш, гл. 1) Мокнуть, смокнуть. Лінивий в своїй хаті змокне. Ном. № 10838. 2) Иносказательно: горѣть, сгорѣть. См. Мокти.