Словарь української мови (1924)/змутити
| ◀ змусуватися | Словарь української мови З змутити |
змучити ▶ |
|
Змути́ти, чу́, тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Чуб. V. 325.
| ◀ змусуватися | Словарь української мови Борис Грінченко З змутити |
змучити ▶ |
|
Словарь української мови — З
змутити
Борис Грінченко
1924
Змути́ти, чу́, тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Чуб. V. 325.