Словарь української мови (1924)/змучитися

by Борис Грінченко

◀ змучити

Словарь української мови Борис Грінченко З змучитися

змушати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зму́читися, чуся, чишся, гл. 1) Измучиться. А джміль впився, з чорногузом бився, почав бійку велику, чорногуз змучився. Чуб. V. 1144. 2) Прожить въ мукахъ, страданіяхъ. Бідна Гапчина сестра не зжила, а змучилась. О. 1861. X. 32.