Словарь української мови (1924)/змітати
| ◀ змістити | Словарь української мови З змітати |
змітка ▶ |
|
Зміта́ти, та́ю, єш, сов. в. змести́, змету́, те́ш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Ном. № 1908. Вітер пил з землі змітає. К. Псал. 2.
| ◀ змістити | Словарь української мови Борис Грінченко З змітати |
змітка ▶ |
|
Словарь української мови — З
змітати
Борис Грінченко
1924
Зміта́ти, та́ю, єш, сов. в. змести́, змету́, те́ш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Ном. № 1908. Вітер пил з землі змітає. К. Псал. 2.