Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знабочитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знабочитися
Берлін: Українське слово, 1924

Знабо́читися, чуся, чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились. Мнж. 181.