Словарь української мови (1924)/знадоблятися
| ◀ знадобитися | Словарь української мови З знадоблятися |
знадоб'я ▶ |
|
Знадобля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. знадоби́тися, блю́ся, би́шся, гл. Надобиться, понадобиться, пригодиться. В хазяйстві все знадобиться. Ном. № 10110. Мені з жінкою не возиться, а тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться. Нп. Ісус Христос народився, всьому світу знадобився. Чуб. III. 321. Знадобилась вона тепер бідолашній Химі. МВ. II. 65.