Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знайко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знайко
Берлін: Українське слово, 1924

Зна́йко, ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить. Ном. № 6018.