Словарь української мови (1924)/знакомий

by Борис Грінченко

◀ знакім'я

Словарь української мови Борис Грінченко З знакомий

знакомитель ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Знако́мий, а, е. Знакомый, извѣстный. К. Псал. 203. До порогів недалеко, знакома дорога. Морд. Знакомі люде дохожали улицею. МВ. II. 104. Як го́рода — так знакомих: де пойду, то випхнуть. Ном. № 9482.