Словарь української мови (1924)/знакімець

by Борис Грінченко

◀ знак

Словарь української мови Борис Грінченко З знакімець

знакімля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Знакі́мець, мця, ж. Знакомый. Зміев. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).