Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знамено

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знамено
Берлін: Українське слово, 1924

Зна́ме́но́, на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. К. ЦН. 208. 2) Знамя. Шевч. 233. Вже військо пішло, знамена мають. Чуб. V. 503. Наше національне знамено. К. ХП. 133. 3) Печать, клеймо. Левиц. (Правда, 1868, 449).