Словарь української мови (1924)/знаменята
Зовнішній вигляд
◀ знаменуватися | Словарь української мови З знаменята |
знаміритися ▶ |
|
Знаменя́та, нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полони́ну. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та. Шух. I. 196, 197.