Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знамірятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знамірятися
Берлін: Українське слово, 1924

Знаміря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. знамі́ритися, рюся, ришся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться. О. 1862. VIII. 22. Знамірився тікати додому. О. 1862. VIII. 17.