Словарь української мови (1924)/значний

by Борис Грінченко

◀ значковий

Словарь української мови Борис Грінченко З значний

значність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зна́чни́й, а, е. 1) Значительный. Значная часть війська. 2) Видный, замѣтный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. К. Іов. 3. 3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Стор. МПр. 67. Чоловік значного роду. Єв. Л. XIX. 12. 4) = Значкий. Значні гроші, значний віл. НВолын. у.