Словарь української мови (1924)/знебожитися
| ◀ знебашки | Словарь української мови З знебожитися |
знебути ▶ |
|
Знебо́житися, жуся, жишся, гл. Прикинуться бѣднымъ. У иншого (землі) й так день на тридцять; ні, сього мало: йде, щоб ще виплакати. Прийде до пана, знебожиться: „Дайте, пане, землі, бо в мене зовсім мало“. О. 1862. V. 109.