Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знебутися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знебутися
Берлін: Українське слово, 1924

Знебу́тися, бу́дуся, дешся, гл. Изнемочь, устать. Я з ним не нажилась, а тіки знебулась. Черк. у.