Словарь української мови (1924)/зневіритися

by Борис Грінченко

◀ зневіра

Словарь української мови Борис Грінченко З зневіритися

зневолення ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зневі́ритися, рюся, ришся, гл. 1) Потерять вѣру, извѣриться. 2) — кому́. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. НВолын. у. Їй уже тепер усе зневірилося. Мир. Пов. II. 110. Тобі… зневірились люде. К. ЧР. 305.