Словарь української мови (1924)/знемагати
| ◀ знемаганий | Словарь української мови З знемагати |
знемилити ▶ |
|
Знемага́ти, га́ю, єш, гл. — на. Изнемогать отъ. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. Макс. (1849). 17. На сон знемага́ти. Сильно хотѣть спать. А которії хмельні бували, на сон знемагали. Макс. (1849), 39.