Словарь української мови (1924)/зненацька

by Борис Грінченко

◀ зненапа

Словарь української мови Борис Грінченко З зненацька

знеобачка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Знена́цька, нар. Неожиданно, внезапно. Кіев. у. Напасть на ворогів збірався, зненацька копоті їм дать. Котл. Ен. V. 28. Зненацька ударили на всі московськії сили. Гол. I. 32.