Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знеохочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знеохочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Знеохо́чувати, чую, єш, сов. в. знеохо́тити, хо́чу, тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желанія. Желех.