Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знехотя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знехотя
Берлін: Українське слово, 1924

Зне́хотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззіла. Посл.