Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знидіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знидіти
Берлін: Українське слово, 1924

Зни́діти, дію, єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Черк. у. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Чуб. III. 178. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от… Гол. IV. 539.