Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знищіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знищіти
Берлін: Українське слово, 1924

Зни́щіти, щію, єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.