Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знов

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знов
Берлін: Українське слово, 1924

Знов, нар. Снова, опять. І знов увійшов у Капернаум. Єв. Мр. II. 1. Та йди, нене, знов до мене. Макс. (1849), № 24.