Словарь української мови (1924)/знововірений
| ◀ зновляти | Словарь української мови З знововірений |
знову ▶ |
|
Зновові́рений, а, е. Обращенный въ новую вѣру. Встрѣчено только у Кулиша. К. ПС. 139.
| ◀ зновляти | Словарь української мови Борис Грінченко З знововірений |
знову ▶ |
|
Словарь української мови — З
знововірений
Борис Грінченко
1924
Зновові́рений, а, е. Обращенный въ новую вѣру. Встрѣчено только у Кулиша. К. ПС. 139.